Бібліотека-філія с. Шевченка КЗ "Хмільницька публічна бібліотека" "

 

Це 1000 днів стійкості, мужності вдячності нашим захисникам, 1000 днів неймовірної єдності українського народу. Цей день  - нагадування про нашу силу, про нескоренність і віру в перемогу. 1000 днів ворог руйнує наші міста і села. Схиляємо голову перед тими, хто віддав своє життя боронячи нашу країну. Згадаємо наших односельчан, які віддали своє життя за наше майбутнє-Майдан Сергій Іванович Саєвський Юрій Миколайович.  Ми сильні та незламні.  Ми переможемо! 

 Толерантність це... Прощення.  Повага до прав інших людей.  Співробітництво Сприйняття інших такими, якими вони є Повага до людської гідності Милосердя Співчуття Терпимість до думок, віросповідань, поведінки інших людей Допомога у якійсь справі Сьогодні дуже важливо зрозуміти необхідність толерантності в суспільстві. Трагічні приклади історії показують нагальну потребу в злагоді, добросусідстві, поваги до інших людей, їхніх думок. 

До бібліотеки завітали маленькі читачі учні 2 і 4 класів разом зі своєю вчителькою Ольгою Василівною Безпечною. Школярі ознайомились з книжковим фондом бібліотеки, тематичними полицями, а також побували в чарівній мандрівці казок. Відвідувачі мали змогу взяти книги додому. Тож не забувайте, що бібліотека - ваш друг і порадник. 

 Творчість Остапа Вишні становить неповторні і самобутні сторінки в історії української літератури. Талановита творчість митця, його літературна спадщина була і сьогодні є діяльним фактором у розвитку нашої української культури. Його творчість здобула всенародну популярність і визнання, Читаючи Вишню ми не тільки відпочиваємо, а й пізнаємо себе і свою країну. За життя Остапа Вишні вийшло у світ понад 100 збірок його творів. 

Сьогодні в день працівників культури та майстрів народного мистецтва хочеться згадати добрим словом нашого односельчанина Шевчука Василя Антоновича. На жаль він помер, але творчість його  живе. Народився в простій селянській сім'ї в с. Педоси Хмільницького району, Вінницької області 25 травня 1943 року. Важкі повоєнні роки, босоноге дитинство. Шкільні роки пройшли в с. Лозова, де щодня долав 5км пішки і закінчив 8 класів і ще 2роки ходив у вечірню школу в м. Хмільник де долав 9 км пішки. Після закінчення школи в 1961році пішов служити в армію. Повернувшись з армії закінчив курси завклуба(на той час були такі курси). У 1967 році направили його працювати завклубом в с. Лелітка Хмільницького району. От тоді і з'явився у нього хист до малювання. Малював картини, продавав їх, щоб було за що жити, люди охоче купляли для своїх осель. Також Василь Антонович володів музичними інструментами гармошкою, баяном. На той час наймали його грати і співати на весіллях, на проводах в армію. В 196