Історична година"ще Юнаки, ще зовсім діти..." - до Дня пам'яті Героїв Крут.

Сьогодні ми поринемо в історію. 22 січня 1918 року в Києві Центральна РАДА УНР четвертим Універсалом проголосила незалежну Українську Народну Республіку,а вже 29 січня на її столицю насувалася чорною хмарою 13-тисячна ошаліла від крові і перемог зграя балтійський матросів і петербурзьких кримінальників. На захист молодої держави стали Гімназисти і студенти. Найстаршому 21 рік. Молодшим по 14-16 років. 100 чоловік гайдамаків. По 30 набоїв на кожного. І єдина гармата. Вони билися до вечора, а коли отримали наказ відступати,то одна чота(35чоловік) пішла на вогні станції Крут, яка вже була зайнята більшовиками, і вони потрапили до лап нелюдів. Московські багнети безжально кололи груди ю наків, добивали поранених. Бій скінчився. Юнаки мали в дитячих душах недитяче почуття гідності і прагнення волі. 19 березня їх урочисто поховали на древній Аскольдовій горі. І спадають на думку слова з вірша Павла Тичини: На Аскольдовій могилі поховали іх Тридцять учнів українців славних, молодих...